1. Розум
Поэтический перевод "Вседержитель"
http://www.stihi.ru/2015/10/07/3509
1 часть - "Разум"
Автор - Владимир Гусев Тульский
Не бачим у житт? сво?му тьми,
Пряму?мо до сонця, як ?кар,
Сп?ва?мо ми розуму п?сн?,
Забули зовс?м, що це – Божий дар!
Ми бачим те, що розум наш м?цний,
Подружений в?н з плоттю, в тл?нь,
А там слаб??, та не вир?шу? в?н,
Деколи багатьох в житт? проблем!
? розум – Творч?й Вол? пров?дник,
У ньому мудр?сть вища, торжество.
Але не звикли люди - з в?ку в в?к,
Вс? прислухаються до розуму свого!
Тонка стеблина, та кам?ння, зв?р -
У хащ? л?совий, над кв?ткою бджола:
Живуть лише Твор?нням розумним,
Воно як чисте джерело Буття.
Нам мозок – винах?дник ? поет,
В?н у еф?р? ловить хвиль м?льйони,
Сво?м бажанням розум?? св?т
Склада? в нього форми, запах, кол?р.
По Бож?й вол? – св?т малю? в?н
? ми казков? бачимо полотна,
Де розум наш не постига? – тьма ? тл?нь
Нам бачить В?чн?сть не дана скорбота.
Св?т ?стини нам не дано побачить
Його наш хлипкий розум не вм?стить,
Наш розум сам вир?шу? задачки,
Як в?добразити швидко текучий м?г.
Наука, п?знання твор?ння - як в?кно,
Щоб бачити що ? ? тонкий св?т,
Там ?стина осяю? св?тло,
То що не зм?г нам розум в?дтворить.
Лише Творець дару? нам прозр?ння.
З ним постига?мо ми та?нства земн?.
Так, в?н п?клу?ться про наше розум?ння,
Щоб шкоди ми соб? не принесли.
Згубити сам? можемо себе,
Бо дуже часто наш лукавий розум ,
Несе жорсток? страждання в п?тьм?,
Де горд?сть т?шить сумну велич пози.
Наш розум нас поглиблю? у морок.
Складна людська житт?ва нам дорога.
Хвор??мо на СН?Д ? рак порою,
Не бачимо за т?м ми втрати Бога.
Пос?яли ми в св?т? страшн? в?йни,
Бо мр??мо, що розумом сильн?.
Не ма?мо ми до Творця поваги
Жорсток?сть подругою стала нам в житт?.
Доки Твор?ння не вм?стимо глибину,
Стояти будемо у дверей, не в?дчинив ?х,
Пора п?знати ?стину одну
Що бути треба нам чист?ше та добр?ше!
***
Стань Щедрий Боже Маяком мо?м,
Щоби не йшов я де пану? тьма.
Блукаючи земним шляхом сво?м,
Як блудний син - прямую до Батька.
Я на Вечерю Тайну не сп?знюсь,
Коли не буду сво?м розумом пишатись.
В Небесному Будинку жде мене татусь,
В?н т?льки мудр?сть у м?й розум може дати.
Продолжение
2."Любов- http://www.stihi.ru/2015/10/22/2163
3."Совесть" - http://www.stihi.ru/2015/11/03/6065
4."Гармония"- http://www.stihi.ru/2015/11/07/3624
http://www.stihi.ru/2015/10/07/3509
1 часть - "Разум"
Автор - Владимир Гусев Тульский
Не бачим у житт? сво?му тьми,
Пряму?мо до сонця, як ?кар,
Сп?ва?мо ми розуму п?сн?,
Забули зовс?м, що це – Божий дар!
Ми бачим те, що розум наш м?цний,
Подружений в?н з плоттю, в тл?нь,
А там слаб??, та не вир?шу? в?н,
Деколи багатьох в житт? проблем!
? розум – Творч?й Вол? пров?дник,
У ньому мудр?сть вища, торжество.
Але не звикли люди - з в?ку в в?к,
Вс? прислухаються до розуму свого!
Тонка стеблина, та кам?ння, зв?р -
У хащ? л?совий, над кв?ткою бджола:
Живуть лише Твор?нням розумним,
Воно як чисте джерело Буття.
Нам мозок – винах?дник ? поет,
В?н у еф?р? ловить хвиль м?льйони,
Сво?м бажанням розум?? св?т
Склада? в нього форми, запах, кол?р.
По Бож?й вол? – св?т малю? в?н
? ми казков? бачимо полотна,
Де розум наш не постига? – тьма ? тл?нь
Нам бачить В?чн?сть не дана скорбота.
Св?т ?стини нам не дано побачить
Його наш хлипкий розум не вм?стить,
Наш розум сам вир?шу? задачки,
Як в?добразити швидко текучий м?г.
Наука, п?знання твор?ння - як в?кно,
Щоб бачити що ? ? тонкий св?т,
Там ?стина осяю? св?тло,
То що не зм?г нам розум в?дтворить.
Лише Творець дару? нам прозр?ння.
З ним постига?мо ми та?нства земн?.
Так, в?н п?клу?ться про наше розум?ння,
Щоб шкоди ми соб? не принесли.
Згубити сам? можемо себе,
Бо дуже часто наш лукавий розум ,
Несе жорсток? страждання в п?тьм?,
Де горд?сть т?шить сумну велич пози.
Наш розум нас поглиблю? у морок.
Складна людська житт?ва нам дорога.
Хвор??мо на СН?Д ? рак порою,
Не бачимо за т?м ми втрати Бога.
Пос?яли ми в св?т? страшн? в?йни,
Бо мр??мо, що розумом сильн?.
Не ма?мо ми до Творця поваги
Жорсток?сть подругою стала нам в житт?.
Доки Твор?ння не вм?стимо глибину,
Стояти будемо у дверей, не в?дчинив ?х,
Пора п?знати ?стину одну
Що бути треба нам чист?ше та добр?ше!
***
Стань Щедрий Боже Маяком мо?м,
Щоби не йшов я де пану? тьма.
Блукаючи земним шляхом сво?м,
Як блудний син - прямую до Батька.
Я на Вечерю Тайну не сп?знюсь,
Коли не буду сво?м розумом пишатись.
В Небесному Будинку жде мене татусь,
В?н т?льки мудр?сть у м?й розум може дати.
Продолжение
2."Любов- http://www.stihi.ru/2015/10/22/2163
3."Совесть" - http://www.stihi.ru/2015/11/03/6065
4."Гармония"- http://www.stihi.ru/2015/11/07/3624
Метки: