Петя Дубарова. Море

Петя Дубарова
МОРЕ


Море оповито чар?вним плет?нням —
наче б?лим, н?жним ср?бним павутинням!
Водорост? рунн? посеред марини...
Як вони тр?почуть — чисто балерини!

Ковзають по хвилях, рад?сн? й щаслив?,
червоняст? рибки, золот? й рожев?!
Спритно так п?рнають, в?льн? нежурлив?,
у холодн? води — хвил? кришталев?.

Безтурботн? й тих?, начебто поснули —
хвил? ?х гойдають — чар?вн? медузи.
Тр?потливе т?льце мовби обгорнули
у тонкий серпанок ? прозор? блузи.

(переклад з болгарсько? — Любов Цай)

***

Оригинал:

Петя Дубарова
МОРЕТО


Морето се обвива с прелестни дантели.
Ах, какви са нежни и сребристо бели!
А пък водорасли... Колко са красиви!
Леко потреперват — балерини живи!

Колко са щастливи, весело се плъзгат
рибките червени, розови и златни!
Как безгрижно, волно, пъргаво се гмуркат
във водите сини, хладни, благодатни.

Там щастливо, плавно, мълчаливо плуват
чудни хубавици — белите медузи.
И трептящо тяло сякаш са обвили
със красиво було и прозрачни блузи.