Paul Valery Осяяння...

Осяяння прокинулось в мен? –
Та я тверезо св?т спостер?гаю.
Буття живе в мен? лише вв? сн?,
Лиш подумки кохаю ? страждаю.

Примарами вноч? проходять дн?,
Коли нещасть сув?й безладно чорний,
Оп?сля перших хвиль гн?тючих сн?в
Повол? св?т ста? легкий ? повний.

Лише в?длуння в?д чужих ут?х
Мен? лишають мертв? тр?пот?ння.
Зрива?ться в мен? м?й власний см?х
Як в раковин? – моря бурмот?ння.

Вагання надм?р з подивом ловлю:
?сную, марю, тану, сплю, не сплю?


Paul Valеry
Un feu distinct…
http://wikilivres.info/wiki/Un_feu_distinct...

Un feu distinct m’habite, et je vois froidement
La violente vie illuminee entiere...
Je ne puis plus aimer seulement qu’en dormant
Ses actes gracieux melanges de lumiere.

Mes jours viennent la nuit me rendre des regards,
Apres le premier temps de sommeil malheureux,
Quand le malheur lui-meme est dans le noir epars
Ils reviennent me vivre et me donner des yeux.

Que si leur joie eclate, un echo qui m’eveille
N’a rejet; qu’un mort sur ma rive de chair,
Et mon rire etranger suspend a mon oreille,

Comme a la vide conque un murmure de mer,
Le doute — sur le bord d’une extr;me merveille,
Si je suis, si je fus, si je dors ou je veille ?