Михайль Семенко. Дим i грюк

Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2015/01/22/11026



ДИМ ? ГРЮК
(Роеmе social)

Н?ччю темною — дим
? грюк.
М?сто затремт?ло.
Заворушилось в?д бетонових мук
Потоком ревуче-злим.

Заторохт?ло м?сто
Зал?зними колесами
Зашип?ло в?д злост?
Резиновим експресом —
Н?ччю темною — багровий дим
Завол?к небо покровом густим.

Стрункими лавами стрункими лавами
Сила жива
Оланцюжена сп?льною метою
Покриком натхненних душ
Вигуком натхненно? волi
Сила жива оланцюжена
Сп?льною метою.

Мч?ть на вокзали заким не рушив потяг
Не жд?ть св?танку — замигтить сталь
Сонце осв?тлить ?нту?тивн? здобутки
Сп?льна воля стих?? дикту? св?й закон
Св?т захоплений мр??ю проститутки
Отриму? матер?альн? форми сон.

М?сто розкида? зал?зн? акорди
Рукою см?ливою стальних шлях?в,
Коли рушили до центру розворушен? народи,
Коли високий дах в?дбиваючись гор?в.

? зливалися ви? в потворн? ар??
? сп?вала криця розлютований романс
? засв?тились смолоскипно червон? тротуари
? тремт?в минулого погасаючий каданс.

Розм?реними см?лими координованими
досяганнями
Йшли натовпи пожарами до знайомо? мети
? зупинивсь ?ндив?дуум —
на роз? — прагнучи кохання
1 загуркот?в кам?нь ? придавив: не ти!

Хто, хто ще закоханий в пожари,
у кого серце стиска?ться, спостер?гаючи дим?
М?сто тремтить п?д зал?зними ударами,
М?сто окутане покровом густим.

? коли настане ранок,
? коли роз?йдуться хмари,
? коли оживе реально ген?альний труп, —
Заворушаться в сяйв? сл?пуч? тротуари
? розпадеться безб?льно в?ков?чний струп.

Пароплави й експреси, регульован? волею,
Розмережать шляхами чорний спрут-централь,
? закв?тнуть будови,
винайден? координованою долею,
? закри? ф?лософ книжку ? зар?шучить:
це — сп?раль!

Загуд?ли вс? сили ? фрагменти
Потоком ревуче злим
? затремтять бетонов? постаменти
? стане над м?стом дим.

1918. Ки?в
З книги ?Дев’ять поем?

Читати дал?: М. Семенко — Дура
http://www.stihi.ru/2015/01/24/7260

Метки:
Предыдущий: Михайль Семенко. Дым и стук
Следующий: Михайль Семенко. Три шибки