Шекспiр. Сонет 18

Sonnet 18 by William Shakespeare

Shall I compare thee to a summer's day?
Thou art more lovely and more temperate:
Rough winds do shake the darling buds of May,
And summer's lease hath all too short a date:
Sometime too hot the eye of heaven shines,
And often is his gold complexion dimm'd;
And every fair from fair sometime declines,
By chance or nature's changing course untrimm'd;
But thy eternal summer shall not fade
Nor lose possession of that fair thou owest;
Nor shall Death brag thou wander'st in his shade,
When in eternal lines to time thou growest:
So long as men can breathe or eyes can see,
So long lives this and this gives life to thee.

Шексп?р. Сонет 18
(за мотивами)

Пор?внювати з днем тебе чи н??
Ти б?льш красивий, н?жний та м'який…
Бува? так, що в сонячн?м вогн?
бутончик кв?тки гине молодий,
а ?нод? бува? день смурним,
похмурою зда?ться нам краса,
природи примхи мороком важким
затьмарюють частенько небеса…
Але я в?рю, що над?я ?
на те, що, впавши в часу глибоч?нь,
не зникне л?то юност? тво?,
що цв?т краси не знищить смерт? т?нь
й тв?й день ясний не згасне у в?ках…
В?н в?чним буде у мо?х в?ршах…