Надежда Верас Осеннее воспоминание перевод на укра

Восеньскi успамiн
Надежда Верас
http://www.stihi.ru/2011/03/12/6725

Як моцнага кахання шчырыя плады,
Чырвоную калiну ? руках трымаю.
I мне здаецца: за плячыма ты,
Я подых твой сярод усiх пазнаю.

Стаю…. I душаць слёзы ?спамiну
Аб тым, што некалi пяшчотнага было.
Мой самы лепшы дзень у вiры часу згiну?,
А я яго чакаю – ды дармо.

Я ведаю: у адну раку не стаць мне двойчы,
Усе працякло i не пакiнула слядо?.
Як самы лепшы сон,яно мо вернецца аднойчы,
Але якiх для гэтага прасiць Баго??

Я дням тым не пакiнула кахання –
Усё забрала i пайшла адна...
А думк?, мары тольк? пра спатканне –
Ды позна, позна. Восень надышла.

Халодным днём кастрычнiцкiм, дзе вецер,
Гуляе ? шэрых кронах дрэ?,
Яна пакiнула чырвоную калiну,каб адмецiць,
Што i цябе нiхто ? холад не сагрэ?....


Ос?нн?й спомин.

Переклад на укра?нську мову

Наче кохання вистигл? плоди,
Червон? грона ягоди-калини
Тримаю у руках. ? наче ти
Знов поруч – м?й коханий, м?й ?диний!

Стою… Мовчу… ? спомин серце кра?.
Найкращий день у вир? часу згинув,
? н?жност?, кохання вже нема?…
А я чекаю, марно думкой лину.

Я знаю… знаю, в одну р?ку дв?ч?
Не ув?йти. Не повернути втрати…
Але той сон, чар?вний ? гарячий,
Мо, вернеться? Яких Бог?в прохати?

Я в днях тих не покинула кохання,
Взяла з собою ? п?шла одна…
А в голов? – все марн? спод?вання.
Вже п?зно. Ос?нь вже б?ля в?кна.

Холодним днем, коли в?три шален?,
Вирують в с?рих кронах явор?в,
Калина червон??, як знамення:
Тебе н?хто у холод не з?гр?в.