Paul Valery Спляча
e Lucien Fabre
Що обпалю? серце мо?й чар?вниц?,
? як? аромати вдиха? душа?
Що за вина зд?ймають на?вност? жар,
Що плом?ння пахке вигра? на обличч??
Подих, мр??, затишшя, п`янк? та?мниц?,
Ясен??ш св?тами, де плач не вт?ша,
Де химери ?люз?й ? сону пташа
Розривають грудей пелехк? кам`яниц?.
Запуст?ння в злотистому присмерку трунку,
Спок?й тв?й переповнений щедрих дарунк?в,
Тр?потливою ланню охоплю? мл?ння,
Поки душу летку ятрять жах?в ро?,
Сторожке сонне т?ло ? повне томл?ння,
? я поруч, ? оч? в?дкрит? мо?.
Paul Valеry
La dormeuse
http://wikilivres.info/wiki/La_Dormeuse
a Lucien Fabre.
Quels secrets dans mon coeur brule ma jeune amie,
Ame par le doux masque aspirant une fleur ?
De quels vains aliments sa na?ve chaleur
Fait ce rayonnement d’une femme endormie ?
Souffles, songes, silence, invincible accalmie,
Tu triomphes, о paix plus puissante qu’un pleur,
Quand de ce plein sommeil l’onde grave et l’ampleur
Conspirent sur le sein d’une telle ennemie.
Dormeuse, amas dorе d’ombres et d’abandons,
Ton repos redoutable est chargе de tels dons,
О biche avec langueur longue auprеs d’une grappe,
Que malgrе l’аme absente, occupеe aux enfers,
Ta forme au ventre pur qu’un bras fluide drape,
Veille, ta forme veille, et mes yeux sont ouverts.
Що обпалю? серце мо?й чар?вниц?,
? як? аромати вдиха? душа?
Що за вина зд?ймають на?вност? жар,
Що плом?ння пахке вигра? на обличч??
Подих, мр??, затишшя, п`янк? та?мниц?,
Ясен??ш св?тами, де плач не вт?ша,
Де химери ?люз?й ? сону пташа
Розривають грудей пелехк? кам`яниц?.
Запуст?ння в злотистому присмерку трунку,
Спок?й тв?й переповнений щедрих дарунк?в,
Тр?потливою ланню охоплю? мл?ння,
Поки душу летку ятрять жах?в ро?,
Сторожке сонне т?ло ? повне томл?ння,
? я поруч, ? оч? в?дкрит? мо?.
Paul Valеry
La dormeuse
http://wikilivres.info/wiki/La_Dormeuse
a Lucien Fabre.
Quels secrets dans mon coeur brule ma jeune amie,
Ame par le doux masque aspirant une fleur ?
De quels vains aliments sa na?ve chaleur
Fait ce rayonnement d’une femme endormie ?
Souffles, songes, silence, invincible accalmie,
Tu triomphes, о paix plus puissante qu’un pleur,
Quand de ce plein sommeil l’onde grave et l’ampleur
Conspirent sur le sein d’une telle ennemie.
Dormeuse, amas dorе d’ombres et d’abandons,
Ton repos redoutable est chargе de tels dons,
О biche avec langueur longue auprеs d’une grappe,
Que malgrе l’аme absente, occupеe aux enfers,
Ta forme au ventre pur qu’un bras fluide drape,
Veille, ta forme veille, et mes yeux sont ouverts.
Метки: