Нацiональне питання

Напередодн? великого нац?онального свята -
старий укра?нський анекдот...


Колись у надвеч?р"?, п?д клич сич?в у гАю,
Два кума б?ля хати, той, що звичайно з краю,
Сид?ли, розмовляли, - про це, про те гуд?ли,
Пили соб? гор?лку, рожеве сало ?ли.

Балакали за кризу, за те, хто в цьому винний,
Хто заважа? шастя робити в Укра?н?;
Хто зрадив р?дн?й ненц?, насравши на кохання...
Так п?днялось, як завжди, в?доме вс?м питання, -

Один з кум?в сказав тод?, - я, мабуть, маю рац?ю,
? знаю, що у лихах вс?х якась провинна нац?я.
Наприклад, соромно казать, кацапи - браття нащ?
Багато пьють, а п?сля сплять. Не звариш з ними каш?.

А ще в?рменц? та й жиди шукають легше прац?.
Дивись, ? грош? ? у них, - шк?длив? дуже нац??.
Один у люди виб"?ться на кров? Укра?ни,
Одразу тягне за собой усю свою родину.

? ще ? нац?я одна, ? хто вони не знаю...
Якщо за кимось ? вина ? в?н в тюрму с?да?,
Проходе к?лька тиждн?в, - ол??ю картина, -
Сидять з ним разом у тюрм? ? друз? ? родина.
**********************************************

Став другий кум сумним раптово, -
Ти рота зачини негайно, -
А пот?м з горд?стю промовив, -
Зате ми голосно сп?ваймо!